Нерухомість / Анна Грувер / ЛАБОРАТОРІЯ

2019 рік, літо. Миша, 26-річна аспірантка з Києва, їде до Кракова, щоб долучитися до міжнародного проєкту з дослідження життя мігрантів. Та скоро дівчина усвідомлює, що гасла про гуманізм – лише ширма для політичних ігор. Вона стикається із чужим болем і трагедіями людей, чиї життя руйнуються за зачиненими дверима. Насилля, зради й особисті втрати докорінно її змінюють. Якою ж Миша повернеться додому? І що на неї там чекає?
«Нерухомість» – це зріз людських доль перед пандемією, перед повномасштабною війною – історичні зсуви, як тектонічні зсуви, і наші життя, наче маленькі човники, що дрейфують у цьому океані білого шуму. Історія невпевненості і тривожності – про пам’ять, що зникає вже зараз за непомірним обсягом нової і нової інформації, болю, трагедій і руйнувань. І водночас історія про закоханість, що проривається, наче рослина через асфальт.

Чому варто прочитати?

• Це роман про втрати, переміщення, кризу цінностей і нерівність, що стає особливо гострою в моменти глобальних історичних змін.
• Занурює у світ, що стрімко змінюється в передчутті пандемії й великої війни. 
• Досліджує різницю між тими, хто втратив дім, і тими, хто відчайдушно чіпляється за речі, давно позбавлені душі.
• Анна Грувер майстерно змальовує два світи — Київ і Краків, між якими балансувало її власне життя. Це не лише міста, а повноцінні персонажі, які формують досвід головної героїні.
• «Нерухомість» — це спроба зафіксувати реальність, що вислизає, і осмислити переломний момент, коли старий світ руйнується, а новий ще не набув чітких обрисів.

Про авторку
Анна Грувер — українська письменниця, поетка, перекладачка. Членкиня PEN Ukraine. Народилася у Донецьку, де жила до 17 років. На початку повномасштабного вторгнення мешкала в Харкові. Дебютний роман Анни Грувер «Її порожні місця» вийшов друком у «Видавництві Старого Лева» вже під час повномасштабної війни у 2022 році. Роман увійшов до списку найкращих книжок року за версією PEN Ukraine. Також є авторкою поетичної збірки «За вашим запитом нічого не знайдено» (2019), її вірші перекладалися англійською, французькою, німецькою, польською, чеською, литовською, івритом та ін. мовами. Перекладає з польської і на польську есеї і сучасну поезію, з англійської переклала збірку оповідань Кеті Ферріс «хлопцідівчатка /boysgirls/» (2021) і у співпраці з Василем Махном поетичну збірку Богдана Задури «Прості Істини» (2024). Живе в Києві.